Радість загострює нашу сприйнятливість до світу, дає змогу нам захоплюватися і насолоджуватися ним. Радісна людина бачить світ у його красі і гармонії, сприймає людей в їх кращих проявах. Вона схильна швидше діставати задоволення від об’єкта, насолоджуватися ним, ніж аналізувати і критично осмислювати його. Людина сприймає об’єкт таким, яким він є, не прагне поліпшити або змінити його. Вона сприймає об’єкт як частину світу, відчуває свою близькість, причетність до нього. Об’єкт сприймається людиною як продовження, розширення її власного «Я». Радість змушує людину з (...) особливою гостротою відчути свою єдність зі світом. Радість – це не просто позитивне ставлення до світу і до себе, це своєрідний зв’язок між людиною і світом. (shrink)

У статті представлений філософський аналіз гуманістичних ідей психоаналізу Е.Фромма. З огляду на історичну ретроспективу формування їх основ для того, щоб в подальшому сформувати цілісну картину теорії психоаналізу, залучаючи не тільки свої знання з іудаїзму та дзен-буддизму, а й використовуючи теоретичні досягнення З.Фройда, К.Маркса, Г.Когена. Основною метою статті виступає розгляд еволюції формування філософських ідей психоаналізу. Е.Фромма як один з основоположникiв неофройдизму, який був добре знaйомий з дзен-буддизмом, додaвши до нього свої нaпрaцювaння в клaсичному психоaнaлiзi З.Фройдa, що допомогло сформувaти теорiю «гумaнiстичного психоaнaлiзу». (...) Вiдповiдно до цього розуміння психоaнaлiзу для Е.Фромма – це хaрaктерне вирaження духовної кризи зaхiдної людини i спробa знaйти способи її вирiшення. Aдже, психоaнaлiз, за своєю суттю є спробою створити методику вдосконaлення людської особистостi нa основi зaхiдної трaдицiї i в умовaх зaхiдного суспільства. (shrink)

The export of processed RNA molecules from the nucleus is an intricately regulated process, subject to various developmental and physiological controls. The structural and biochemical properties of the nuclear envelope that are involved in this process are described here.

Philosophy, social problems, and global environmental change.

В сборнике представлены основные направления и результаты научных исследований профессорско-преподавательского состава, аспирантов и студентов факультета, а также ученых-филологов.

The term Sustainable Development has been used in many different contexts and consequently has come to represent many different ideas. The purpose of this paper was to explore the underlying meaning of the term Sustainable Development, and to assess the dominant ethic behind such meaning. Through this exploration, we uncovered a change in the semantic meaning of the term, and described what that meaning entails. The term Sustainable Development had the potential, we argue, to stimulate discursive engagement with respect to (...) the future development of society within an ethical framework based around the values of inclusivity, diversity, and integration. The importance of philosophical context within which the term is used influences the definitional process of meaning, and has been simulated into the language of the dominant scientific-economic paradigm. We go on to explore how this meaning change has come about. In doing so we looked to the Enlightenment period and the resulting philosophies to explore the foundations of meaning, and then to the work of Jürgen Habermas to explain how the scientific-economic paradigm came to dominate the meaning of Sustainable Development. (shrink)

(1976). PROBABILITY, LIKELIHOOD AND SUPPORT: A METAMATHEMATICAL APPROACH TO A SYSTEM OF AXIOMS FOR UPPER AND LOWER DEGREES OF BELIEF. Philosophical Papers: Vol. 5, No. 2, pp. 153-161.

Study of Dīdhitiprakāśikā of Gadhādharabhaṭṭācārya, 17th/18th cent., commentary on Pramāṇyavāda, portion of Tattvacintāmaṇi of Gaṅgeśa, dealing with the concept of authenticity of proofs).